мати лихий намір/en

1. n

1) задум; намір, план

2) часто pl злий замір (умисел)

3) рел. боже провидіння

4) мета

5) творчий задум, проект

6) креслення, ескіз, конструкція

7) малюнок, візерунок

8) дизайн; композиція

9) твір мистецтва

2. v

1) задумувати, замишляти; мати намір, планувати

2) призначати

3) складати план (схему), проектувати; конструювати

4) креслити; займатися проектуванням; бути конструктором (дизайнером)

5) створювати малюнок (візерунок, фасон тощо)

6) виконувати

7) збиратися поїхати (кудись)

8) називати, зазначати

* * *

1) задум; план; часто pl (лихий) намір; peл. боже провидіння, божественний промисл

2) мета, намір

3) ( творчий) задум; план, проект; планування; обч. проектування; конструювання

4) креслення, ескіз; конструкція; проект; розрахунок; малюнок, візерунок; модель (нaпp., автомобіля); композиція; мистецтво композиції

5) дизайн; зовнішній вигляд, виконання

6) твір мистецтва

1) задумувати; мати намір; планувати

2) призначати, відводити (для кого-небудь, чого-небудь)

3) складати план, схему; планувати, проектувати, конструювати; виношувати задум; задумати

4) креслити; накреслювати схему; займатися проектуванням, проектувати; бути проектувальником, конструктором; створювати візерунок, малюнок, фасон

5) створювати, виконувати (модель, картину)

6) збиратися поїхати

1) задум; план; часто pl (лихий) намір; peл. боже провидіння, божественний промисл

2) мета, намір

3) ( творчий) задум; план, проект; планування; обч. проектування; конструювання

4) креслення, ескіз; конструкція; проект; розрахунок; малюнок, візерунок; модель (нaпp., автомобіля); композиція; мистецтво композиції

5) дизайн; зовнішній вигляд, виконання

6) твір мистецтва

1) задумувати; мати намір; планувати

2) призначати, відводити (для кого-небудь, чого-небудь)

3) складати план, схему; планувати, проектувати, конструювати; виношувати задум; задумати

4) креслити; накреслювати схему; займатися проектуванням, проектувати; бути проектувальником, конструктором; створювати візерунок, малюнок, фасон

5) створювати, виконувати (модель, картину)

6) збиратися поїхати

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *